19 червня 2013 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася зустріч студентів та викладачів із мовознавцем, народним депутатом України від фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Іриною Фаріон. У переповненій авдиторії науковець презентувала 4 свої праці: третє перевидання монографії «Мовна норма: знищення, пошук, віднова», добірку мовних плакатів «Слово – меч духовний», працю «Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху» та добірку афоризмів Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих». Із презентацією сентенцій видатного режисера та націоналіста був пов'язаний попередній візит Ірини Фаріон у НаУКМА.

На зустрічі були присутні викладачі Могилянки, серед яких доктор філологічних наук Лариса Масенко та доктор історичних наук Михайло Кірсенко, ініціятор та відник вечора старший викладач катедри міжнародного права і спеціяльних наук Олексій Курінний, завідувач катедри української мови Василь Ожоган. Також на інтелектуальний захід завітали народна артистка України Людмила Єфименко-Іллєнко та народний депутат Андрій Павловський. Фото з презентації: https://picasaweb.google.com/102652274152528116947/TcnrDG

Ірина Фаріон розповіла про поштовх до публікації третього перевидання монографії «Мовна норма: знищення, пошук, віднова». Ним став виступ сумновідомого Азарова, українська вимова якого може налякати навіть іноземця. Аби принаймні зробити спробу допомогти нинішньому прем’єр-міністрові, читачі Ірини Фаріон у соцмережах звернулися до неї з проханням надіслати очільнику Партії регіонів монографію, в якій саме проаналізовано мовлення політиків та історичні причини мовного каліцтва. «Мова – не інструмент спілкування. Адже інструмент можна замінити на будь-який інший. Мова – це зброя, якою необхідно навчитися користуватися», – так Ірина Фаріон мотивувала студентів до пізнання мови, аби уникнути каліцтва Азарова та подібних горе-політиків.

Природно, зустріч мала не лише історичні, мовні, культурні, але й політичні грані. Мовознавець наголосила, що спроби поділу держави та її мешканців за східно-західною, північно-південною, мовною ознаками – штучні й приречені: «Усі ми об’єднані Її Величністю Українською ідеєю і нашим бажанням мати соборну, сильну, незалежну, правдиву українську державу. І залежить це винятково від того, яку систему цінностей кожен із нас виробить у собі».

Також свободівка зазначила, що у Верховній Раді націоналісти спільно з представниками опозиції домоглися ухваленню постанов про відзначення на державному рівні видатних українців – Тимофія Бордуляка, Квітки Цісик; тепер же йдеться про належне вшанування визначного славіста, мовознавця, літературного критика Юрія Шереха (Шевельова). «Змінити все і відразу неможливо. Але якщо у парламенті звучатимуть досі замовчувані імена видатних українців – це поступово змінюватиме суспільство», – переконана Ірина Фаріон.

Вона поділилася враженнями від нещодавньої зустрічі з одесцями, яких зібралося понад півтисячі. Усім цим людям було вкрай непросто потрапити на презентацію книги Ірини Фаріон. Запитання мешканців Одеси лежали винятково у царинах культури мови й духовної незалежности: «Вони розуміють: якщо ворогам вдасться духовно споріднити нас з «русскім міром» – це означатиме й фізичне знищення нашої держави та нації».

Запитання студентів Могилянки лежали переважно в історичній площині. Ірина Фаріон підкреслила: мова без історії – як чоловік без жінки, вони приречені один на одного. Тож природним є функціонування об’єднаної історико-філологічної катедри.

Перша репліка від студентів у мовній царині стосувалася «скрипниківського» правопису, адже Ірина Фаріон усі свої публікації здійснює за правописом 1929 року. На запитання, чи можливо повернутися до «скрипниківки», мовознавець зазначила: «Не дивіться на цю проблему сучасними очима – дивіться на це очима вічности. Адже засновник сербської літературної мови Вук Караджич боровся за свій правопис 60 років, стільки ж боровся за свій фонетичний правопис Маркіян Шашкевич. Проблеми є для того, щоби їх розв’язувати. Тільки брехня йде широкою дорогою – просто, легко, наступально. А правда йде по линві. Тому маємо вперто робити своє. Наш питомий правопис відмер не тому що це природний розвиток мови – а тому що втрутився зовнішній чинник. Не визнаваймо жодної форми окупації – бунтуймо проти цього!».

Останнє запитання поставив студент із Донецька – міста, де вже 25 червня відбудеться наступна зустріч з Іриною Фаріон. Він запитав про розмежування між суржиком та сленгом. «Якщо суржик можна вважати «попсою», то сленг – «оргією молодого слова». Мова без сленгу – хвора. Аби творити сленгові форми, треба насичуватися питомими текстами, повсякчас актуалізувати українську класику, вміти сприймати світ образами, а не послуговуватися суржиковою попсою», – порадила мовознавець.

Зустріч мала своє продовження. Її учасники вирушили до Подільського райвідділку міліції, куди міліціянти доправили свободівців, які протистояли провокаціям українофобів під час зустрічі з Іриною Фаріон. Мовознавець також до кінця чекала визволення побратимів. Прикметно, що міліціянти навіть не намагалися затримати провокаторів, а з націоналістами поводилися при затриманні особливо брутально. Заступнику голови ВО «Свобода» з питань молодіжної політики Русланові Андрійку завдали кількох травм в області голови й тулуба, пошматували його одяг (докладніше: http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/040162/). Виступаючи перед пікетувальниками, голова парламентського підкомітету з питань виконання кримінальних покарань свободівець Андрій Міщенко напівжартома оголосив: працівники «Беркута» ще не усвідомлюють, що сьогодні напали на свого майбутнього керівника. Останнього затриманого відпустили близько 22-ї години. Світлини з пікетування: https://picasaweb.google.com/102652274152528116947/SazczE

Ірина Фаріон наголосила: Якщо презентація монографії – звичайнісінької наукової праці в Києво-Могилянці перетворюється у вантаження нашої молоді в автозаки – це означає, що ми – сила, ми незнищенні. І що найбільше вони бояться сили нашого духу. Докладніше: http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/040163/