22 вересня 2009 року Київська міська організація Всеукраїнського об‘єднання «Свобода» провела пікетування посольств Федеративної Республіки Німеччини та Російської Федерації. Причиною пікетування стала необхідність нагадати Москві та Берліну про їхню спільну відповідальність за розпалення ІІ Світової війни, яка стала наслідком підписання Московського пакту (відомого в історії як Пакт Молотова-Ріббентропа), та не допустити новітньої змови Москви і Берліну, в якій Україна розглядається як об’єкт зазіхань з боку Російської Федерації та Німеччини.

Учасники пікетування вийшли з гаслами: «Українці пам’ятають: Москва і Берлін розв’язали ІІ Світову війну!», «Геть змову Москви і Берліна!», «Медвєдєв і Меркель прагнуть лаврів Молотова і Рібентропа!», «Меркелізм – критична фаза шрьодерізації, готовність заради «російського газу» стати рупором пропаганди кремлівських гебельсів», «На вісь Москва-Берлін наша відповідь – Балто-Чорноморський Союз!».

Саме 22 вересня 1939 року у Бресті відбувся спільний німецько-совєцький військовий парад, який приймали генерал Гайнц Ґудеріан і комбриг Сємьон Крівошеїн. Парад став наслідком злочинної змови СССР і Третього Рейху та військової реалізації Московського пакту (відомого в історії як Пакт Молотова-Ріббентропа), який поклав початок Другій світовій війні. 

У серпні 2009 року президент РФ Дмітрій Медвєдєв та канцлер Німеччини Ангела Меркель під час спільної прес-конференції зробили ворожі випади в бік України, що міжнародні експерти розцінили як новітню змову Москви і Берліна проти України. «Шрьодерізація» (перебування євро-бюрократів на зарплаті Кремля) досягла піку і настільки вразила німецький політикум, що перейшла у критичну фазу – «меркелізм», коли за «російський газ» та різні «інвестиції» Німеччина готова стати навіть рядовим рупором пропаганди кремлівських геббельсів. Так виглядає, що Мєдвєдєв і Меркель прагнуть лаврів Молотова і Ріббентропа. Спільність у ставленні Німеччини та РФ щодо України спостерігається у багатьох пунктах, зокрема ці держави не визнають Голодомор 1932-33 років геноцидом Української Нації.

Останнім часом усе нав’язливішими стають спроби реваншистського керівництва Російської Федерації відбілити і героїзувати сталінізм, заперечити або применшити здійснені ним геноциди та злочини проти людства, вдихнути життя у давно спростовані міфи сталінського агітпропу. Особливо від таких російських «істориків-за-викликом» дістається періодові Другої Світової війни, зокрема ролі СССР у її підготовці та розв’язанні. 

17 вересня 1939 року на виконання пакту Ріббентропа-Молотова частини Красної Армії вторглись на землі Західної України. В совєтські часи цю дату називали не інакше ніж «Золотий вересень» і прославляли як «день возз’єднання» західноукраїнських земель з Україною. На жаль при владі в Україні досі перебувають адепти цієї совєтської міфологеми, виховані на «кратком курсі історії ВКП(б)». 

ВО «Свобода» нагадує, що возз’єднання українських земель відбулося 22 січня 1919 року. Тоді територія Української держави була в 1,6 рази більша сучасної, але наша держава була знищена московськими, румунськими та польськими окупантами. Натомість 17 вересня 1939 року на західноукраїнські землі прийшов московський комунізм, який приніс терор, розстріли і депортації, тобто все те, що Москва принесла на східноукраїнські землі, але за 20 років до цього.

«Свобода» нагадує новітнім послідовникам Молотова і Ріббентропа: таємні угоди стають явними і покаяння за здійснені злочини не купиш за газ, який ось-ось закінчиться.