«Усе вказує на те, якщо Ющенко й веде з кимось переговори, то хіба що з Януковичем». Про це кандидат на пост Президента України, лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок заявив 4 січня 2010 року під час зустрічі з мешканцями міста Стрий Львівської області.

Зокрема, Олег Тягнибок у відповідь на запитання, чи веде «Свобода» переговори з Віктором Ющенком, зазначив:

«По-перше. Жодних переговорів чи з самим Віктором Ющенком чи з його оточенням ні я особисто, ні будь-хто зі «Свободи» не вели і зараз не ведемо. Більше того – не бачимо у цьому жодного сенсу.

Востаннє я мав зустріч з Віктором Ющенком напередодні президентських виборів у липні 2004 року. Відтоді Віктор Ющенко надавав перевагу «любим друзям», олігархам, донецьким «братикам» та своїм кумам. Їх нехай і об’єднує.

По-друге. На відміну від самого Віктора Ющенка і від усіх тих кандидатів, які ще вчора красувалися разом на одному білборді президентського мегаблоку, «Свобода» послідовна і у своїх поглядах, і у своїх діях.

Наше об’єднання першим ще в лютому 2005 року – одразу після інавгурації Віктора Ющенка – пікетувало Секретаріат Президента з протестом проти призначення на владні посади одіозних кучмістів та з вимогою скасувати відповідні Укази, які видав Віктор Ющенко. Усі інші, кого у своїх неадекватних заявах згадує Ющенко, тоді ще носили за ним помаранчевий шлейф. Тому звернення Ющенка до Яценюка, Гриценка чи Костенка є цілком природне. Але що спільного має з Ющенком «Свобода»? Хіба те, що останнім часом піарники Ющенка ретельно студіюють свободівську «Программу захисту українців» і намагаються використовувати її положення у своїй виборчій кампанії. Але де ж вони були усі п’ять років президентства Ющенка? Чому цього не робили?

По-третє. Очевидно жалюгідні небелиці про якісь переговори, що їх вперто повторює Ющенко, насправді є звичною для помаранчевих маніпулятивною технологією з ницою метою заплутати і ввести в оману виборців. Але якщо Президент вперто повторює неправду про переговори зі «Свободою», то чи не лукавить він і тоді, коли божиться, що між ним та Януковичем немає жодних домовленостей?

На те, що домовленості між Ющенком і Януковичем все-таки існують вказує той факт, що Ющенко так і не присвоїв Степану Бандері звання Героя України. Хоча цього кроку від нього чекали його ж виборці – ті, хто ще вірить у щирість патріотизму Ющенка. Можливо Ющенко не зробив цього, дотримуючись першого пункту оприлюдненої Угоди Ющенка і Януковича. У такому випадку, угода – не фальшивка. У тому разі, якщо угода фальсифікована – її автори уже сьогодні мали би сидіти у СІЗО і давати свідчення щодо підробки підпису Президента.

Проте я, звичайно, із радістю зустрівся би з Президентом у прямому ефірі».